Мінекономіки розширює компенсацію воєнних ризиків і пільгове кредитування для бізнесу

Міністерство економіки та довкілля України спільно з Європейською Бізнес Асоціацією представили підприємцям оновлені механізми державної підтримки бізнесу під час війни. Йдеться про розширення програм компенсації збитків від воєнних ризиків, страхових премій та пільгового кредитування для відбудови критичної і виробничої інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської збройної агресії.

Відповідні рішення ухвалив Кабінет Міністрів України, внісши зміни до постанов № 1541 та № 594. Деталі та практичне застосування нових інструментів посадовці пояснили під час онлайн-семінару «Бізнес під час війни: нові можливості фінансування, відновлення та страхування воєнних ризиків», у якому взяли участь понад 300 представників українського бізнесу.

Заступник Міністра економіки та довкілля України Єгор Перелигін зазначив, що вартість страхового покриття воєнних ризиків на ринку сьогодні сягає 5–15% від страхової суми, що є непомірним навантаженням для багатьох підприємств. За його словами, у прифронтових регіонах та для окремих секторів економіки страхове покриття неможливо придбати взагалі, тому державна підтримка стає ключовим елементом збереження економічної активності.

Страхування воєнних ризиків: що змінюється

Заступник Міністра Єгор Перелигін та Голова Правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА) Руслан Гашев розповіли, що оновлений механізм часткової компенсації страхових премій враховує реальні запити ринку.

Розширено географію захисту: до територій підвищеного ризику включили Київ та Київську область, а також уточнили умови компенсації для майна, що перебуває на цих територіях або здійснює через них транзит.

Змінено підхід до захисту паливного сектору: покриття тепер поширюється не лише на будівлі та обладнання автозаправних станцій, а й на весь технологічний ланцюг — резервуари для зберігання пального, саме пальне та транспорт для його перевезення.

Також розширено перелік майна, яке можна застрахувати, і враховано різні моделі володіння та страхового інтересу підприємств.

Пільгове кредитування та відбудова

Директор Департаменту фінансової політики та страхування воєнних ризиків Міністерства економіки та довкілля України Андрій Страшний повідомив, що у 2026 році суттєво посилилися ворожі атаки на паливну, складську та логістичну інфраструктуру. За його даними, з початку року зафіксовано 293 атаки на об’єкти Групи «Нафтогаз», а з кінця серпня в Україні пошкоджено або знищено близько 2,1 млн м² із 5 млн м² сучасних складських площ.

Оновлена постанова № 594 дозволяє підприємствам залучати доступне фінансування не лише для відновлення пошкоджених об’єктів, а й для підвищення їхньої стійкості — зокрема через будівництво підземних резервуарів та заглиблення технологічного обладнання. Підтримку планують спрямовувати на будівництво та відбудову об’єктів розподіленої генерації, паливної та складської логістики, підприємств переробної промисловості (за Класифікацією видів економічної діяльності, секція С), а також на поповнення оборотного капіталу підприємств оптової та роздрібної торгівлі для відновлення втрачених товарних запасів.

Максимальна сума кредиту становить до 1 млрд грн на суб’єкт господарювання з урахуванням пов’язаних осіб. Мінімальний ліміт — 100 млн грн, або 30 млн грн для проєктів на територіях можливих чи активних бойових дій. Державна підтримка надається у вигляді фіксованої компенсації 5,5 процентного пункту річних від базової ставки банку, яка не може перевищувати 18% річних, за рахунок коштів державного бюджету.

За словами представників Мінекономіки, ухвалених змін недостатньо, тому міністерство вийшло з пропозицією створити спеціальний бюджетний фонд для відновлення та компенсації збитків унаслідок реалізації воєнних ризиків.

Що показало опитування учасників

Під час семінару провели експрес-опитування (pulse survey) для збору оперативного зворотного зв’язку щодо механізму підтримки відновлення бізнесу. У ньому взяли участь 79 респондентів із понад 300 учасників заходу. За уточненням організаторів, отримані результати відображають позиції учасників заходу і мають індикативний характер.

Результати опитування засвідчили запит бізнесу на розширення обсягу покриття: 81% респондентів вважають чинний ліміт у 30 млн грн недостатнім, 63% підтримують рівень покриття до 10 млн доларів США, а ще 24% вважають достатнім покриття до 5 млн доларів США. Як зазначено в матеріалах Мінекономіки, це підтверджує запит бізнесу на суттєве збільшення ліміту та релевантність запропонованої концепції спеціального бюджетного фонду з плановим рівнем компенсації до 10 млн доларів США.

Щодо джерел фінансування державної підтримки більшість респондентів (52%) віддали перевагу варіанту, де податок на додану вартість є одним із джерел фінансування: 13% обрали ПДВ як єдине джерело, а 39% — ПДВ разом із внесками бізнесу. Водночас опитані підтримують логіку змішаного фінансування фонду, а не фінансування виключно коштом платників податків: 87% обрали модель, у якій сам бізнес також робить внесок — 48% лише внески бізнесу та 39% комбінований варіант.