NZZ: Росія посилила удари по мостах та інфраструктурі Києва

Російські дрони у четвер та в ніч на п’ятницю атакували кілька мостів через Дніпро в Києві, повідомило швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung. За даними NZZ, у п’ятницю вранці рух Південним мостом і мостом імені Патона був повністю перекритий, а міст «Метро», яким користуються автомобільний і залізничний транспорт, працював лише в одному напрямку.

Видання пише, що через Дніпро щодня пересуваються сотні тисяч людей, а мости з’єднують історичний центр на правому березі з житловими районами на лівому. Через атаки, за оцінкою NZZ, пасажирський рух у місті був суттєво порушений протягом двох днів.

«Це також ускладнює сполучення між столицею та прилеглими районами, розташованими за річкою», — йдеться у статті NZZ.

Які мости опинилися під ударом

За даними NZZ, Південний міст, міст імені Патона та міст «Метро» є важливими під’їзними шляхами до великих магістралей у напрямку Чернігова, Полтави та Харкова. Видання розглядає удари по цих об’єктах як новий етап російської кампанії, спрямованої на ускладнення не лише економічного, а й повсякденного життя українців.

Мер Києва Віталій Кличко, як передавав УНІАН, підтвердив, що у п’ятницю, 2 жовтня, російські війська знову вдарили по Південному мосту. За його словами, після кількох атак міст наразі закритий для руху автотранспорту і метро.

Кличко також нагадав, що у четвер, 1 жовтня, Росія двічі атакувала Південний міст безпілотниками. Було зафіксовано влучання поблизу опорної частини споруди.

Удари по транспорту, зв’язку та енергетиці

NZZ пише, що атаки на мости відбуваються на тлі ширшого набору ударів по різних об’єктах інфраструктури. За даними видання, ще навесні Росія почала цілеспрямовано руйнувати заправні станції. В останні місяці, як зазначає NZZ, стало значно більше нападів на пасажирські потяги.

У публікації також ідеться про удари по прикордонних пунктах і центрах обробки даних інтернет-провайдерів та операторів мобільного зв’язку. NZZ зазначає, що пошкодження таких об’єктів ускладнює зв’язок України та її мешканців із зовнішнім світом.

З початком осені, як пише видання, знову активізувалися атаки на енергетичну інфраструктуру. У середу, 30 вересня, після атаки у Києві вперше знову сталися значні перебої з електропостачанням. NZZ порівнює це з минулою зимою, коли люди подекуди тижнями перебували в неопалюваних квартирах за двозначних мінусових температур.

Що відомо про удари по цивільних об’єктах у Києві

У статті NZZ також згадано удари по цивільних об’єктах столиці. За даними видання, у четвер, 1 жовтня, російський дрон влучив у школу в Києві під час занять. Учителі та учні встигли перейти в укриття, тому ніхто не постраждав.

Раніше, у понеділок, стався напад на Академію наук, а тижнем раніше дрон пошкодив пологовий будинок, пише NZZ.

У п’ятницю президент України Володимир Зеленський написав у соцмережі X, що Росія, за його словами, відмовилася від будь-якої стриманості. Він заявив, що, за даними українських спецслужб, російський президент Володимир Путін нібито сказав, що «правил більше немає». NZZ окремо зазначає, що незалежно перевірити цю інформацію неможливо.

Видання також нагадує, що ще в серпні Путін під час передвиборчого виступу заявив, ніби Україна своїми атаками на цілі в глибині Росії відкрила «скриньку Пандори». NZZ подає це як непряме оголошення переходу до більш безпринципного ведення війни.

Як NZZ порівнює російські та українські атаки дронами

Neue Zürcher Zeitung пише, що кампанії Росії та України з використанням дронів не можна ставити в один ряд. Видання зазначає, що українські безпілотники також атакують економічні об’єкти, які мають, у кращому разі, опосередковану військову користь.

За даними NZZ, ідеться насамперед про об’єкти російської нафтової промисловості та склади великих інтернет-магазинів. Водночас видання підкреслює, що такі об’єкти, як правило, не розташовані в густонаселених районах.

Росія, за даними NZZ, атакує цілі по всій Україні. Проте протягом останніх кількох тижнів у центрі уваги російських ударів перебуває Київ. Видання наводить дані, що у вересні в столиці понад 200 разів оголошували повітряну тривогу. Під час тривалої хвилі атак на початку місяця місто не мало спокою понад тиждень.

Чому дрони стало важче збивати

NZZ пише, що Україна має проблеми з активним захистом, тобто протиповітряною обороною. За даними видання, про нестачу засобів для збивання ракет відомо давно, а боєприпаси для систем ППО, зокрема Patriot, значною мірою вичерпані.

Поповнення запасів, як зазначає NZZ, не передбачається, зокрема через високі витрати в Перській затоці. Видання також пише, що складнішою стала боротьба з російськими дронами.

За даними NZZ, Росія дедалі частіше використовує безпілотники з реактивним двигуном. Через більшу швидкість і значну висоту польоту такі дрони набагато складніше збивати, ніж попередні моделі.

Україна припускає, що Росія зараз виробляє близько 3000 дронів із реактивним двигуном на місяць. NZZ пише, що російська сторона продовжує розширювати виробничі потужності.

Оцінки щодо стійкості мостів

Військовий експерт Іван Ступак, як повідомляв УНІАН, зазначив, що українські мости наразі перебувають не в найкращому стані. Водночас, за його словами, ці споруди збудовані ще за часів СРСР, тому знищити їх доволі складно.

Ступак вважає, що одним із глобальних рішень проблеми може бути будівництво підземного тунелю. Як приклад він навів Антонівський міст у Херсоні.

Військовий експерт прогнозує, що мости встоять, але їхня пропускна здатність може суттєво знизитися.

Що пишуть про настрої в Києві

NZZ зазначає, що дедалі більше людей у Києві замислюються над тим, щоб хоча б на зиму залишити місто й оселитися далі на захід. За даними видання, вони побоюються, що Путіну може вдатися досягти мети, яку NZZ формулює як спробу зробити Київ непридатним для проживання.

Видання не наводить даних про кількість людей, які розглядають можливість виїзду зі столиці на зиму.