Кравченко повідомив про підозру директору НАБУ Кривоносу перед власною відставкою

Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який подав у відставку після скандалу через справу “Карфаген”, заявив, що підписав підозри керівнику Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та особі, наближеній до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

“Опираючись на зібрану доказову базу, я підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Підозрюю його у підробленні офіційних документів і отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та фіктивне усиновлення з метою шучно створити підстави для уникнення від відповідальності в суді”, – заявив Кравченко у відеозверненні.

За його словами, друга підозра стосується особи, близької до керівника САП, — за вплив на суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС), пропозицію їм неправомірної вигоди, а також сприяння в ухиленні від мобілізації.

Що каже Кравченко про причини штурму ОГП

Кравченко заявив, що саме кримінальне провадження проти директора НАБУ, за яким тепер підписана підозра, стало причиною нічного обшуку в Офісі генерального прокурора.

“Саме це кримінальне провадження і стало тригером та істинною причиною нічного штурму Офісу Генпрокурора. Раніше від ухвалення цих рішень мене політично стримував президент, стримували і самі антикорупціонери, пропонуючи гарантії недоторканості в обмін на відмову від ухвалення підозри. Я обіцяв не бути політично зручним і не відмовлятися від рішення, якого вимагають закон і докази. Я знаю, що цього, крім мене ніхто б не зробив”, – сказав Кравченко.

За його словами, докази у справі зібрали задовго до операції “Карфаген”. Він стверджує, що його намагалися зупинити як “прямого політичого опонента, як людину, яка може перешкодити обранню потрібного нового керівника САП”.

Кравченко порадив Семену Кривоносу та керівнику САП Олександру Клименку подати у відставку. Він повторив, що Кривонос, за його версією, фіктивно усиновив дитину та причетний до хабарництва.

“На жаль, ми живемо в країні кривих дзеркал, де доброчесність переворили на декорацію, за якою приховуються зовсім інші цілі”, – заявив Кравченко.

За його словами, коли один правоохоронний орган викрадає в іншого матеріали справи, це не боротьба з корупцією, а перетворення правоохоронного органу на самостійний центр політичної влади, якого не обирав український народ.

Мета операції “Карфаген”, за версією Кравченка

Кравченко вважає, що операція “Карфаген” була спрямована не лише проти нього особисто. За його словами, “справжньою метою було отримати доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо керівників і працівників НАБУ і САП”, а після цього усунути генерального прокурора і зупинити ухвалення процесуальних рішень у цих справах.

Він стверджує, що під час обшуків працівники НАБУ і САП отримали доступ до матеріалів провадження, які стосуються їхніх керівників і працівників.

Кравченко наголосив, що не тримається за посаду, однак не дозволить використати свою відставку для зупинення кримінальних проваджень, приховування чи знищення доказів і встановлення контролю над прокуратурою тими, чиї дії вона розслідувала.

Справа “Карфаген”: що відомо

На початку вересня НАБУ та САП оприлюднили записи розмов у межах операції “Карфаген”, під час якої правоохоронці викрили злочинну організацію, створену одним із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора.

За даними НАБУ, угруповання сформували у середині 2025 року. До нього, за версією правоохоронців, увійшли чинні працівники прокуратури та наближені до посадовця особи. Основним напрямом діяльності було отримання хабарів за невтручання у роботу шахрайських кол-центрів, які ошукували громадян України та іноземців.

Слідство встановило, що отримані кошти легалізували через придбання нерухомості, коштовностей та іншого майна. Загалом на такі активи, за даними Бюро, витратили понад 20 млн грн. Ще понад 12 млн грн становила вартість нерухомості в одному з популярних апарт-комплексів Буковеля, яку, як стверджує НАБУ, переоформили на третіх осіб. Понад 10 млн грн учасники схеми розмістили на рахунках наближених людей під виглядом законних доходів.

У заяві НАБУ зазначалося, що це створило умови для заведення в систему прокуратури своїх людей. Так, у серпні 2025 року на керівну посаду в Офісі генерального прокурора призначили так званого “Канцлера” — Сергія Кропиву, який був заступником начальника департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генерального прокурора.

В оприлюднених записах, окрім організатора угруповання під псевдонімом “Канцлер”, фігурують інші учасники групи, зокрема “Шеф” та “Муза”. Єлизавета Івахненко, яку слідство називає “Музою”, у 22 роки обіймала посаду заступниці декана факультету кібербезпеки та інформаційних технологій Одеської юридичної академії.

У червні 2025 року вона стала власницею автомобіля Mercedes-Benz EQE 350 2023 року випуску, а в жовтні того ж року придбала нежитлове приміщення площею понад 150 квадратних метрів у Печерському районі Києва. За даними НАБУ та САП, у січні 2026 року нерухомість з’явилася і в матері Івахненко — квартира в Одесі площею 64,5 квадратного метра.

За версією слідства, Єлизавета Івахненко, яка фігурує на записах під псевдонімом “Муза”, була коханкою Сергія Кропиви.

В Бюро стверджують, що “Канцлер” працював в інтересах особи з псевдонімом “Шеф”, ім’я якої в матеріалах не називається. Однак на плівках “Канцлер” звертається до чоловіка на ім’я по батькові Андрійович і називає його “шефом”. Не виключено, що йдеться про генерального прокурора Руслана Кравченка, який по батькові є Андрійовичем.

Раніше “Наголос” повідомляв про підозри у справі про переплату за доставлення вагонів метро з Варшави, які НАБУ і САП оголосили в іншому антикорупційному провадженні. Бюро також повідомляло про підозру чотирьом фігурантам справи про розкрадання нафтопродуктів “Укрнафти” на 2,88 млрд грн.