Анна Матвієнко розповіла, як Dnipro.media працює з темами бюджету, укриттів і рішень міської влади

Співзасновниця та директорка Dnipro.media Анна Матвієнко на панельній дискусії Donbas Media Forum 2026 розповіла, як редакція працює з темами бюджетних витрат, стану укриттів і рішень міської влади в Дніпрі.

Дискусія «Як журналісти шукають корупцію в регіонах» відбулася на другий день форуму, який проходив у Києві 8–10 жовтня 2026 року. Учасники говорили про те, що може змінити журналістське розслідування, якщо після публікації немає швидкої реакції правоохоронців, чому місцеві викриття часто залишаються менш помітними та де проходить межа між журналістикою і громадською діяльністю.

Разом із Матвієнко в обговоренні брали участь Альона Береза, Артур Чемирис, Євген Будерацький та детектив НАБУ Едуард Рибалко. Модерувала розмову Наталя Онисько. Панель організували за підтримки Prague Civil Society Centre.

Як питання до міського бюджету привело до створення редакції

Анна Матвієнко розповіла, що Dnipro.media запустили у 2024 році. До журналістики вона та співзасновниця і шеф-редакторка видання Ніка Єгорова прийшли з громадського активізму.

За словами Матвієнко, першим поштовхом стало вивчення міського бюджету. Чоловік Матвієнко та брат Єгорової служать у Збройних силах, тому потреби військових були для них безпосередньою частиною життя.

Матвієнко сказала, що бюджет, який вони тоді почали аналізувати, становив 26 млрд грн, а на допомогу армії спрямовували лише 2%. Після цього редакція почала дивитися, які видатки закладає міська влада, хто отримує підряди та як ці пріоритети співвідносяться з потребами людей під час війни.

«Дніпро, — розповіла під час дискусії Анна Матвієнко, — це величезне місто з великими грошима. Специфіка міста ще й у тому, що люди, з якими ми боримося, — нарвані, буду казати прямо. Тобто вони не звикли до того, що взагалі хтось може щось контролювати, вони не соромляться прямо погрожувати. У нас вже і в офіс приносили якісь пакети незрозумілі, і намагалися напряму впливати».

Публічність редакція називає способом захисту

Матвієнко сказала, що для регіональної редакції розголос має також безпекове значення.

«Єдине, що нас може захистити, — це наша публічність», — сказала директорка Dnipro.media.

За її словами, співпраця з національними редакціями допомагає зробити місцеві теми видимими за межами міста. Якщо про розслідування знають не лише в Дніпрі, тиск на авторів також може отримати ширший розголос.

Про реакцію на свої матеріали Dnipro.media раніше писало у підсумках двох років роботи. Зокрема, після розслідування про охорону укриттів редакції телефоном погрожували позовом через нібито недостовірну інформацію. Після матеріалу про мережу дніпровських медіа один із досліджених ресурсів опублікував образливу характеристику Dnipro.media.

Артур Чемирис під час дискусії звернув увагу, що в місцевій журналістиці автор розслідування та його фігурант живуть в одному місті. За його словами, вони можуть зустрітися будь-якої миті.

Чому розслідування має ще дійти до читача

Матвієнко сказала, що регіональне медіа не завжди може займатися лише розслідуваннями. Редакція має щодня залишатися видимою для читачів, розвивати сайт і поширювати свої матеріали, щоб важливі теми не губилися в інформаційному потоці.

За її словами, у Дніпрі незалежна редакція конкурує за увагу з багатьма ресурсами, зокрема комунальними. Тому після встановлення фактів і написання тексту редакції треба ще знайти спосіб донести матеріал до аудиторії.

У цьому контексті Матвієнко говорила і про роль місцевих редакцій як тих, хто показує мешканцям рішення, ухвалені безпосередньо в їхньому місті: бюджетні витрати, підряди, роботу укриттів і доступність механізмів участі громади.

Розслідування про укриття і компанію «ДЖЕБ»

Як приклад теми, яка безпосередньо стосується містян, Матвієнко навела розслідування про приватне патрулювання бетонних укриттів і компанію «ДЖЕБ».

Журналісти зіставили закупівлі зі станом укриттів і перевірили відео з камер біля одного з них у центрі міста. За добу спостереження вони не побачили охоронців. Це спостереження стосувалося конкретного об’єкта та конкретного періоду.

У матеріалі також були наведені скарги мешканців і спроби отримати пояснення від замовників та компанії. Директор компанії у письмовій відповіді заявив, що вона не уповноважена відповідати на запитання журналістів.

На панельній дискусії Матвієнко назвала Дніпро єдиним містом України, яке закуповує таке патрулювання. Водночас вона сказала, що на момент дискусії не бачила конкретних змін у ситуації після виходу розслідування. За її словами, мешканці почали обговорювати цю тему і дізналися, якій компанії дістаються кошти за патрулювання.

«Мешканці краще розуміють, як розподіляють їхні гроші. Розслідування дає їм підстави ставити конкретні запитання: хто замовив послугу, що мав отримати за договором і як перевіряв її виконання», — зазначила Анна Матвієнко.

Матвієнко також сказала, що оцінка впливу публікації не знімає питання про відповідальність посадовців чи виконавців. За її словами, між публікацією і можливими змінами є етап, коли інформація має стати відомою громаді.

Фінансування роботи, яку не завжди вимірюють переглядами

Матвієнко порушила питання ресурсів для журналістського контролю. За її спостереженнями, донорська увага зміщується до розвитку спільнот, реклами та трафіку, тоді як роль медіа, яке системно перевіряє владу, отримує недостатню підтримку.

Вона також згадала труднощі з дослідженням використання європейських коштів у Дніпрі. За словами Матвієнко, редакція намагається працювати з цією темою, але стикається з браком зрозумілих механізмів відстеження руху грошей.

Це створює додаткове навантаження на невелику команду: потрібно досліджувати складні фінансові теми, забезпечувати щоденну роботу медіа і шукати ресурси для його існування.

Альона Береза зі свого боку сказала, що брак фінансування обмежує можливості регіональних редакцій створювати відеорозслідування. За її оцінкою, навіть якісним текстам важко конкурувати за увагу аудиторії з відеопроєктами.

Новий статут Дніпра і правила участі громади

Матвієнко назвала актуальним прикладом ситуацію навколо проєкту змін до Статуту Дніпровської міської територіальної громади.

За її словами, запропоновані зміни загрожують механізмам участі мешканців в управлінні містом. Вона розповіла, що під час Donbas Media Forum редакція зверталася до Transparency International, щоб привернути увагу до цієї теми.

«Це щоб тобі боліло і щоб це була причина номер один», — пояснила Матвієнко свою мотивацію працювати з проблемами міста, у якому живе.

Dnipro.media порівнювало проєкт нового статуту з чинним документом. За цим проєктом, для ініціювання громадських слухань потрібно зібрати 500 підписів за 30 днів. Для місцевої ініціативи — 750 підписів за такий самий строк. Якщо ініціативу відхилять або вона не набере достатньо голосів, повторно внести питання пропонують дозволяти не раніше ніж через рік.

Учасники дискусії говорили, що контроль за владою не обмежується перевіркою закупівель. Значення мають також правила, за якими мешканці можуть винести проблему на розгляд ради, домогтися публічної дискусії та вимагати пояснень.

Регіональні теми і реакція правоохоронців

Євген Будерацький сказав, що національним редакціям цікаві регіональні матеріали, але місцеві журналісти мають пояснювати, чому конкретна історія важлива ширшій аудиторії.

Він також звернув увагу, що після тривалої роботи над одним сюжетом авторові може здаватися, ніби читач уже знає всіх людей, посади й попередні події. За його словами, контекст треба пояснювати щоразу, коли без нього історія незрозуміла.

Альона Береза розповіла, що журналістам доводиться супроводжувати свої теми після публікації: подавати звернення, з’ясовувати реакцію правоохоронців і відвідувати суди. За її словами, у восьми випадках початку розслідування домоглися через слідчих суддів.

Вона також згадала матеріали про родину колишньої очільниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи. Водночас Береза застерегла, що збіг у часі між виходом журналістського тексту та діями правоохоронців не дає підстав упевнено стверджувати, що саме публікація спричинила ці дії.

Детектив НАБУ Едуард Рибалко пояснив, що під час аналізу інформації шукає її і в національних, і в регіональних медіа. За його словами, важливі відомості можуть бути навіть на невеликому сайті. Водночас НАБУ має визначену законом підслідність і не розслідує кожне можливе порушення у місцевій закупівлі. Тому відсутність реакції саме цього органу не є оцінкою якості журналістського тексту.

Рибалко також сказав, що розслідування правоохоронців має приховану та публічну фази. За його словами, публікація в одному випадку може допомогти слідству, а в іншому — ускладнити його роботу.

Будерацький зі свого боку зауважив, що прохання правоохоронців відкласти матеріал потребує переконливих аргументів. За його словами, редакція має оцінювати конкретні обставини і зберігати самостійність рішення.

Пояснення роботи антикорупційних інституцій

Матвієнко сказала, що частиною місії регіонального медіа вважає пояснення того, як працюють антикорупційні інституції. Вона розповіла, що редакція регулярно висвітлювала дніпровські акції на захист незалежності НАБУ та САП.

На панелі не було повної згоди щодо межі між активізмом і журналістикою. Будерацький наголосив, що участь журналіста у протесті як громадянина та висвітлення протесту як професійна робота потребують розмежування. Чемирис також наполягав на самостійній ролі медіа.

Для Матвієнко важливим результатом було б те, щоб мешканці не пояснювали будь-яку місцеву проблему твердженням, нібито все вирішують у Києві.

«Треба, — зазначила співзасновниця та директорка Dnipro.media, — привертати увагу до рішень, які ухвалюють у самому Дніпрі: як витрачають бюджет, хто отримує підряди, як працюють укриття і наскільки доступними залишаються механізми участі громади. Журналістське розслідування дозволяє зробити ці рішення предметом публічного обговорення. Воно дає мешканцям документи, пояснення та конкретні запитання до відповідальних людей. Для місцевої влади це означає, що її роботу можуть перевіряти і після публікації».