Ведернікова: армію, антикорупційні органи та місцеве самоврядування назвала опорою держави під час війни

17 вересня у випуску «УП. Чат» журналісти та громадський активіст обговорили обставини виїзду з України колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, атаку на НАБУ і САП, а також те, як внутрішні процеси в державі можуть впливати на її обороноздатність під час війни. У розмові взяли участь керівник відділу журналістських розслідувань «Української правди» Михайло Ткач, очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін, політична оглядачка «Дзеркала тижня» Інна Ведернікова та журналістка «Української правди» Тетяна Даниленко.

Виїзд Кравченка та підозра Кривоносу

Михайло Ткач заявив, що атака на НАБУ і САП напередодні виїзду Кравченка за кордон не була, на його думку, особистою ініціативою колишнього генпрокурора. За словами журналіста, за час перебування на посаді Кравченко двічі опинявся у центрі подій, пов’язаних із тиском на антикорупційні органи.

«Очевидно, що це не дія лише Кравченка і не той крок, на який Кравченко наважився б самостійно», — сказав Ткач.

За його словами, джерела «Української правди» у політичних і правоохоронних колах вважають, що до атаки могли бути причетні й інші люди. Ткач також повідомив, що, за інформацією його співрозмовників, у день оголошення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу могли готувати його затримання.

14 вересня Кравченко публічно заявив, що підписав підозру Кривоносу. Того ж дня директор НАБУ на брифінгу повідомив, що не бачив документа і ніхто йому його не вручав. Увечері Офіс генерального прокурора заявив, що в межах цього кримінального провадження нікому не повідомляли про підозру у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом порядку.

За інформацією джерел «Української правди» у правоохоронних органах, Кравченко близько 2:30 ночі 14 вересня перетнув кордон на службовому автомобілі. Підставою для виїзду, за цими даними, стало відрядження до Литви. Водночас того ж ранку сам Кравченко заявив, що перебуває у службовому відрядженні у Франції.

Раніше, 4 вересня, НАБУ та САП повідомили про проведення операції «Карфаген». За даними слідства, злочинну організацію, яка прикривала мережу шахрайських кол-центрів і займалася відмиванням грошей, очолював посадовець Офісу генпрокурора Сергій Кропива — близький до тодішнього генерального прокурора Руслана Кравченка. Після цього, 7 вересня, Кравченко подав заяву про відставку. 14 вересня президент своїм указом відсторонив його від посади та вніс до Верховної Ради подання про звільнення. Сам Кравченко звинувачення заперечував.

Ткач нагадав ще один випадок тиску на антикорупційні органи — події липня 2025 року, коли СБУ провела обшуки у детективів НАБУ та затримала керівника міжрегіональних управлінь детективів Руслана Магамедрасулова. 22 липня Верховна Рада ухвалила закон, який обмежував незалежність НАБУ та САП, але після протестів у містах України ці норми довелося скасувати.

Паралель із втечею Чернишова

Михайло Ткач нагадав історію з Олексієм Чернишовим. У червні 2025 року тодішній віцепрем’єр виїхав у закордонне відрядження напередодні очікуваної підозри від НАБУ, згодом Україну залишила і його родина. За кілька днів Чернишов повернувся та отримав підозру у справі про корупцію у будівельній сфері, а пізніше став фігурантом операції «Мідас», де фігурував під псевдонімом «Че Гевара».

За словами Ткача, тоді багато хто побоювався, що ця історія стане серйозним ударом по іміджу України.

«Як виявилося, трохи більше ніж через рік втеча діючого генерального прокурора вже не є чимось екзотичним для нашої країни. Це неймовірна по своїй ганебності історія, яку, очевидно, всі зроблять вигляд, що нічого не сталося», — сказав журналіст.

Ткач також припустив, що колишній генпрокурор може спробувати отримати політичний притулок в одній із країн Євросоюзу. На його думку, цьому може сприяти допис президента про звільнення Кравченка, де згадувався можливий політичний вплив.

Віталій Шабунін вважає, що рішення про відсторонення Кравченка ухвалили із запізненням, і це дало йому додатковий час на підготовку.

«Зеленський подарував особисто Кравченку тиждень. Саме за цей тиждень відбулося підтасування фактів та вигадок, які лягли в основу підозри… Зеленський відсторонив Кравченка за день до того, як парламент його і так зняв. А міг зробити це тиждень тому, як тільки виліз скандал з “Карфагеном”», — заявив Шабунін.

«Три юридичні удари» та новий в.о. генпрокурора

Інна Ведернікова назвала виїзд Кравченка та події, що сталися після нього, трьома юридичними ударами по державі. Першим вона назвала те, що ситуація навколо державних інституцій знову стала публічно помітною — причому йдеться вже не лише про Кабмін, а й про силові структури. Другим, за її словами, став репутаційний та політичний удар по директору НАБУ Семену Кривоносу. Третім — удар безпосередньо по інституції НАБУ.

17 вересня Володимир Зеленський призначив виконувачем обов’язків генерального прокурора Антона Ковальського, який до цього очолював Хмельницьку обласну прокуратуру. У студії його назвали лояльною фігурою. За інформацією Ведернікової, Ковальського на Банкову заводив Павлюк через Олега Татарова, який в Офісі президента відповідає за правоохоронний напрям.

«Фінансово-кримінальні групи» замість фінансово-промислових

Віталій Шабунін запропонував переглянути звичне визначення фінансово-промислових груп, яким багато років описували оточення українських олігархів. На його думку, точніше було б називати їх фінансово-кримінальними групами.

«Оце небезпека, що Зеленський думає, що він контролює оцих кримінальних силовиків. Це ілюзія. Він їх не контролює. Він може призначати і знімати керівників на ці кримінальні групи. Це ж не перші, навіть не другі особи. Це цілі клани всередині», — сказав Шабунін.

Михайло Ткач додав, що під час повномасштабної війни люди, які очолюють такі угруповання, часто перебувають за кордоном. За його словами, вони вивозять туди свої родини, охорону, водіїв і навіть домашніх тварин, тому безпосередньо не відчувають наслідків рішень, які ухвалюють.

Кол-центри та «рента» для правоохоронців

Учасники розмови окремо обговорили роботу шахрайських кол-центрів, які продовжують діяти навіть після операції «Карфаген». Віталій Шабунін заявив, що, на його думку, до їхнього прикриття можуть бути причетні тилові підрозділи СБУ, ДБР та кібердепартамент Нацполіції.

Інна Ведернікова порівняла схему роботи кол-центрів із пірамідою. За її словами, шахраї сплачували фіксовану суму за прикриття — своєрідну «ренту». За часів Кравченка цей платіж, за її інформацією, зріс із 20 до 24 тисяч. При цьому з базових 20 тисяч Генеральній прокуратурі нібито діставалося лише 4 тисячі, а решту коштів розподіляли між іншими правоохоронними органами. У розмові не уточнювали, про яку валюту й періодичність платежів ідеться.

У студії також згадали звіт, за яким кол-центри могли заробляти близько мільярда доларів на місяць, ошукуючи громадян України та країн Євросоюзу. Михайло Ткач зазначив, що за наявності таких фінансових ресурсів подібні групи потенційно можуть отримати достатньо впливу, щоб провести власну політичну силу до парламенту.

Гроші фронту та умови фінансування Ukraine Facility

Віталій Шабунін пов’язав збереження старої правоохоронної системи з фінансуванням України та її євроінтеграцією. За його словами, до кінця 2026 року Україна має провести конкурс на посаду керівника ДБР, а наступного року — на посаду генерального прокурора. Ці вимоги є частиною умов фінансування за програмою Ukraine Facility, а також пов’язані з переговорами про вступ України до Європейського Союзу.

«Бажання Зеленського зберегти корумповані, кримінальні, некомпетентні правоохоронні органи коштує країні можливості себе на фронті захищати, бо це гроші на фронт, і коштує навіть шанс на Європейський Союз», — сказав Шабунін.

За інформацією співрозмовників «Української правди», масштаби того, що вдалося виявити завдяки журналістським розслідуванням, можуть становити лише частину коштів, які, за їхніми словами, вимиваються з економіки країни.

Дискусія про вибори під час війни

Інна Ведернікова вважає, що суспільна дискусія про можливість проведення виборів під час війни пішла не в тому напрямку. За її словами, замість того щоб лише сперечатися, чи можливі вибори в таких умовах, варто обговорювати механізм їх проведення і не уникати цієї теми.

Михайло Ткач додав, що навіть сама робота над механізмом проведення виборів могла б стати дисциплінуючим фактором для людей, які, за його словами, на восьмому році перебування при владі ухвалюють рішення без відчуття відповідальності.

Віталій Шабунін водночас наголосив, що самі по собі вибори не розв’яжуть усіх проблем. На його думку, кримінальні еліти, які сформувалися за цей час, нікуди не зникнуть, а до моменту виборів можуть стати ще сильнішими.

Заклик знову вийти на захист антикорупційних органів

Віталій Шабунін заявив, що тиск на антикорупційні органи продовжується. За його словами, робляться спроби отримати доступ до матеріалів кримінальних справ та системи антикорупційного суду.

«Неможливо НАБУ і САП захищатися вічно, коли проти тебе грає СБУ, ДБР, Нацпол, ГУР і бандити», — сказав Шабунін.

Він також закликав бути готовими знову вийти на вулиці, як це відбувалося влітку 2025 року. На його думку, це може знадобитися навіть у випадку, якщо наступна атака на антикорупційні органи не буде такою очевидною, як попередні.

Михайло Ткач наголосив на ролі українських військових, які продовжують утримувати фронт під час війни.

«Наші воїни тримають фронт для того, щоб тут усе було ок. І ми не продали їх у таких кулуарних домовленостях, які нам пропонують останнім часом», — сказав журналіст.

Наприкінці розмови Інна Ведернікова назвала те, що, на її думку, продовжує утримувати державу під час війни. Серед цього вона виділила армію, антикорупційні органи та місцеве самоврядування.

«Це не про прізвища, це про інститути, це про державу, про антикорупційний блок у цій державі. Це про військо. Це про місцеве самоврядування. Це все про те, що ще тримає цю державу на плаву в цій війні», — сказала Ведернікова.